Всього один вірш із третього жмутку безсмертного “Зів’ялого листя” та один лист Івана Франка до свого молодшого товариша Агатангела Кримського взяв Роман Горак за основу для створення своєї повісті-есе "Тричі мені являлася любов", щоб розповісти про ті сторінки в житті письменника, які завжди закривала забронзовіла постать вічного революціонера, та які завжди залишались поза увагою дослідників.

Зворушлива історія наймички, яка до кінця життя не могла зізнатися у своєму материнстві, відверта сповідь колишнього каторжника Кирила, моторошні сільські бувальщини та драматична доля княгині Катрусі — три перші Шевченкові повісті поновому розкривають нам світ людини першої половини ХІХ століття, її переживання, змагання, мрії та розчарування.

У романі йдеться про першу хвилю української політичної еміграції, яка опинилася у Празі та відстоювала своє українство; змальовується роль і місце митця в умовах чужомовного оточення. Головний герой твору тяжко й виснажливо працює над романом, друк якого, втім, видається йому сумнівним через безперспективність творити українською на чужині. У. Самчук повністю занурює читача в атмосферу Праги 1920–1930-х років, майстерно описує як визначні місця чеської столиці, так і реалії того часу — гуртування в українських осередках; обставини та умови праці тощо. Прототипами героїв твору стали реальні політичні та культурні діячі.

Один з останні творів У. Самчука, «Слідами піонерів», в якому «...зібрано й зведено до спільного знаменника головніші й прикметніші явища українського життя в Америці на тлі її історії і географія за порядком і хронологією їх важливости, ...поєднано життьові факти, свобідну думку і мистецький вислів в одну скоординовану моральну й філософську концепцію».

Драматичні твори Уласа Самчука майже невідомі українському читачеві. Події одноактівки «Слухайте! Слухайте! Говорить Москва!» відбуваються наприкінці 1920-х років, конфлікт у ній має ідеологічно-моральний характер, сюжет будується на зіткненні інтересів представників різних ідеологічних світів. Інтелектуальна драма «Жертва пані Маї» розгортається навколо морально-етичних проблем, які гостро постали перед європейською спільнотою в 1930—1940-ві роки з початком Другої світової війни і проголошеними нацистами концепціями Нової Європи. Драма «Шумлять жорна» присвячена боротьбі українського народу в часи гітлерівської окупації.

У творі «На білому коні» У. Самчук створив образ історичної батьківщини довоєнного періоду, «радянського життя». Автор розповідає про зустрічі з поетами Оленою Телігою, Олегом Ольжичем, Євгеном Маланюком, кінорежисером і скульптором Іваном Кавалерідзе, письменником Віктором Петровим (Домонтовичем), актрисою Тетяною Праховою, Степаном Скрипником (єпископом Мстиславом), отаманом Тарасом Бульбою-Боровцем. «На коні вороному» — це щемливе, тужливе прощання автора з рідною землею, де його надії не справдилися, прощання назавжди.

Це унікальна в українській літературі пригодницька мандрівка лабіринтами королівських дворів, ложами таємних товариств, феєречними маскарадами, капканами підозрілих дешевих корчомок та в’язничних келій у передреволюційній Європі 1770-х років.Герой цього авантюрного і глибоко філософського роману – український козак-шляхтич Юрій Рославець. Зачарований "дамою свого серця" і претенденткою на імператорський трон, він "женеться за з’явою" своєї пристрасті від Парижа, через Німеччину до Венеції, Неаполя, Риму й Пізи, переживаючи карколомні пригоди і сповнюючись життєвою мудрістю й дещо фаталістичним розумінням життя і світу.

Одеса, у яку прилітали тільки скажені шторми з моря. Українське кіно, свіже і сміливе, як юнга на високій щоглі. Молоді люди, які шукають себе і знаходять — дружбу, кохання, вірність, мужність. Режисер, художник, балерина, матрос, одеські рибалки, портові дівчата, директор кінофабрики, власник шхуни. Тонка любовна інтрига, дух романтики і творчого неспокою, вино «Кров землі» і солоний запах моря — все це є в романі Юрія Яновського «Майстер корабля». А те, чого немає, є в нарисах Яновського і в ранньому варіанті роману. Вперше «Майстер корабля» виходить без цензурних купюр і з невідомими фрагментами.

До міста Байгород з боями підходять анархісти, тимчасом як байгородці готуються захистити своє місто і дати їм відсіч. Кохання на тлі війни, відчуття, що жити потрібно зараз, поєднані із закоренілістю в землю, на якій живеш, і захистом того, у що віриш, навіть ціною життя.

Сюжет роману розгортається довкола чотирьох ватажків партизанської армії (Шахая, Марченка, Галата й Остюка), які виступають своєрідними нащадками козацької слави, що покликані виправити помилки своїх пращурів й здобути нарешті омріяну волю.