5 книг схожих на «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка
- Alyona Drach
- 2 трав.
- Читати 3 хв
Оновлено: 3 лип.
Книга Ілларіона Павлюка «Я бачу, вас цікавить пітьма» стала чи не найпопулярнішою історією серед українських читачів в 2024 році. Примірники в книгарнях розбирали з нечуваною швидкістю, зокрема завдяки тому, що чимало книжкових клубів обирали її для спільного читання й обговорення. А обговорювати і справді є що. Сюжет детективу насичений і багатошаровий з численними відсилками на твори мистецтва, міфологію, біблійні сюжети, тощо. Тож, щоб відшукати всі пасхалки, одного прочитання буде замало і до книги можна повернутись через деякий час.
А якщо хочеться почитати ще щось подібне, то нижче представлена підбірка не менш захопливих книг, які мають схожі сюжетні лінії.
«Білий Попіл», Ілларіон Павлюк
Це атмосферний та водночас динамічний трилер у стилі нуар. Приватному детективу Тарасу Білому замовляють розслідувати вбивство панночки. Обвинувачують такого собі семінариста Хому Брута, й справа ніби геть зрозуміла. Втім, хутір, де сталося вбивство, приховує таємницю. І ця таємниця — страшніша за всі оповідки про панночку, яка встала з гробу.
В основу написання «Білого попелу» покладено елементи відомого твору Миколи Гоголя «Вій». Роман набув популярності серед читачів та отримав визнання українських критиків.
Що спільного:
розслідування злочину в невеликому селищі, де майже кожен мешканець має свої скелети в шафі;
містична атмосфера і присутність паранормального;
протягом розслідування головний герой рефлексує щодо свого життя і зустрічається зі своєю тінню.
Скористайтся книжковим фільтром, щоб швидко знайти книгу
за своїм персональним запитом
«Часу немає», Рустем Халілов
Київський юрист Едем вважає себе невдахою: він смертельно хворий, не досяг успіхів у кар’єрі, а головне кохання свого життя втратив п’ятнадцять років тому. У мить найбільшого розпачу перед ним виникає джин і пропонує договір: безсмертну Едемову душу в обмін на можливість пожити чужими життями. Від залитої світлом телестудії — до темних коридорів влади, від пишних прийомів мільярдерів — до обшарпаних стін дитячого притулку, від відкритого вітрам даху хмарочоса — до зали Небесного суду, куди ніколи не добирався вітер... Багатство, влада, слава і любов закрутяться у вирі однієї угоди, яка змінить долі всіх, до неї причетних.
Що спільного:
головний герой опиняється в обставинах, коли від його рішень залежатимуть долі (а іноді й життя) людей;
буденне життя головного героя неочікувано наповнюється містичними подіями, після знайомства з дивакуватим чоловіком;
розслідування злочину, протистояння добра і зла.
«Перш ніж я впаду», Лорен Олівер
Припустимо, ви зробили щось дуже погане, але зрозуміли це занадто пізно, коли вже нічого не можна змінити. Припустимо, вам все-таки дається шанс виправити скоєне, і ви повторюєте спробу знову і знову, але кожен раз щось не спрацьовує, і це призводить вас у відчай. Саме в такій ситуації опинилася Саманта Кінгстон, якої завжди все вдавалося і яка не знала ніяких серйозних проблем. П'ятниця, 12 лютого, повинна була стати просто ще одним днем в її житті. Але вийшло так, що в цей день вона померла. Однак щось утримує Саманту серед живих, і вона змушена проживати цей день знову і знову, болісно намагаючись зрозуміти, як їй врятувати своє життя.
Що спільного:
головна героїня знаходиться на межі життя і смерті і проживає один й той самий проміжок дня знову й знову. Але на відміну від Андрія Гайстера, Саманта пам’ятає про кожен раз, коли час в черговий раз відкочується назад;
роздуми та рефлексія головної героїні над своїм світоглядом та наслідками, що можуть мати, здавалося б, незначні вчинки.
«Сім смертей Евелін Гардкасл», Стюарт Тертон
Блекгіт-гаус, бал-маскарад. Об одинадцятій буде вбито доньку господаря маєтку — юну Евелін Гардкасл. Знову. Цей жахливий цикл неможливо розірвати, доки один з присутніх не назве ім’я вбивці.
Щодня Ейден Бішоп прокидатиметься в тілі одного з гостей з одвічним запитанням:хто вбив Евелін Гардкасл? Сім днів, сім попереджень. Можливо, перебуваючи в чужому тілі, Ейден нарешті зможе викрити вбивцю, доки не пролунає черговий постріл і життя Евелін скінчиться...Знов.
Що спільного:
пошуки зловмисника та спроби запобігти вбивству і врятувати жертву;
часова петля;
містичні явища.
«Острів проклятих» Денніс Лігейн
В Ешекліфській лікарні для божевільних злочинців, що розташована на ізольованому острові, стається неочікуване: з палати втікає небезпечна вбивця. Для розслідування інциденту до закладу прибувають маршал Едвард "Тедді" Деніелз із напарником. Однак досить швидко чоловіки розуміють: тут відбувається щось химерне.
Порожній маяк на узбережжі охороняють краще, ніж усю лікарню, медики застосовують експериментальні психотропні препарати, а пацієнти попереджають Тедді не довіряти персоналу й новому напарнику. Напруга зростає, коли буря накриває острів та відрізає маршала від зовнішнього світу. А що як Тедді - сам учасник експерименту і зовсім не той, ким він себе вважає?
Що спільного:
ізольоване місце, яке головний герой не може покинути;
всі герої мають таємниці, нікому не можна вірити;
кожен новий сюжетний поворот змушує сумніватись, що реальність, а що є лише ілюзією.
