Добірка книг для осені: Топ історій з осінньою атмосферою
- Alyona Drach
- 20 вер.
- Читати 3 хв
Для справжніх фанатиків читання не існує ідеального сезону для книг, бо будь-який час в компанії гарної історії — ідеальний. Але, що може бути атмосферніше, ніж читання під звуки дощу за вікном, укутавшись в м'який плед із горнятком гарячого напою? Якщо для вас, як і для мене, читання восени — це особливий вид задоволення, то ви потрапили за адресою, бо ця добірка присвячена книгам, які найкраще підходять для осені (вельми суб’єктивно, авжеж).
«Правила будинку сидру», Джон Ірвінг
Гомер відрізняється від інших сиріт, яких матері залишають у богом забутому сиротинці за зеленими й туманними пагорбами та лісами штату Мен. Після чотирьох невдалих спроб всиновлення доктор Модрина дозволяє Гомеру залишитися, але за однієї умови – що він буде корисним. А як ще можна бути корисним у сиротинці з пологовим будинком та абортарієм, як не допомагаючи лікарю приймати пологи і робити аборти? Вілбур Модрина виховує юнака і навчає його професії, сподіваючись, що одного дня він займе його місце.
Але шлях Гомера приводить його до райських яблуневих садів, де він дізнається про дружбу і свободу, правила збору яблук та виготовлення сидру і що означає закохатися. Незабаром він розуміє, що нічого не знає про світ дорослих, і що йому доведеться зіткнутися з болем, грубістю і пройти довгий шлях, щоб зрозуміти правила життя. Це багатопланова книжка, створена одним із найкращих оповідачів «великих історій», захоплює читачів вже не одне десятиліття.
«Тринадцята казка», Діана Сеттерфілд
Минуле Віди Вінтер, відомої письменниці, довгі роки залишалося загадкою для читачів і журналістів: численні версії своєї біографії вона легко і переконливо вигадує сама. Проте поважний вік і хвороба спонукають її нарешті розповісти правду. Записати свою справжню історію Віда пропонує Маргарет Лі. Чому вибір Віди впав саме на цю аматорку в жанрі біографії, у житті якої до того ж немає нічого незвичайного, крім однієї деталі?..
Проте Маргарет приїздить у старовинний маєток Вінтер, де за кожними дверима прихована таємниця. Вона з головою поринає у чужі сімейні секрети. Але хто знає, чи не зустріне вона в коридорах старого будинку свого власного привида?
«Опале листя», Ґабріель Ґарсія Маркес
Повістю «Опале листя» Маркес заклав основну тему творчості — самотність, відчуженість людини у світі. У ній ідеться про події, що відбувалися протягом двадцяти п’яти років. Це розповідь про містечко Макондо, яка переплітається зі спогадами трьох людей: Ауреліано, його доньки й онука. Тут знайомимося з культовим героєм Маркеса — полковником Ауреліано Буендіа. У повісті вперше з’являються герої, які пізніше будуть і в романі «Сто років самотності». Маркес майстерно поєднує елементи реальності та фантастики, вплітає метафори й символи. «Опале листя» — це спогади й роздуми полковника про смерть і життя, ненависть і любов, самотність, відповідальність і відмову прийняти поранених.
«Привиди Дому на пагорбі», Ширлі Джексон
Протягом багатьох років жоден не відважувався заселитися в темному та похмурому маєтку на околиці Гіллсдейла. Навіть слуги, які там працюють, намагаються уникати нічної присутності в загадковому Домі на пагорбі.
Однак спокій цього місця розривається після прибуття дивної команди: дослідника паранормальних явищ доктора Монтеґю, інтуїтивної Теодори, що має надздібності вгадувати думки та майбутнє, спадкоємця маєтку Люка Сандерса та Елінор Венс, яка колись зіткнулася з полтергейстом. Вони прагнуть розгадати таємницю Дому на пагорбі та виявляють, що вони самі приховують щось від себе. З кожним днем виявляється, що не гості вивчають будинок, а він спостерігає за ними, обираючи свою наступну жертву.
«Птахи та інші оповідання», Дафна Дю Мор’є
На створення «Птахів» письменницю надихнула звичайна ситуація: авторка спостерігала за фермером, який працював на ниві. Над чоловіком кружляли чайки й жалібно квилили. Саме тоді в дю Мор’є з’явилася ідея оповідання, де голодні й небезпечні птахи розпочали смертельне полювання на людей.
Містично-таємнича атмосфера, від якої холоне кров, де нерозривно поєднані вигадка, реальність, вишуканість слів та образів, — цим дихають історії дю Мор’є.
До збірки ввійшли оповідання: «Птахи», «Монте-Верита», «Яблуня», «Маленький фотограф», «Поцілуй мене ще раз, незнайомцю» і «Старий».
Якщо ви читаєте англійською, то щиро рекомендую звернути увагу на ще одну книгу Дафни дю Мор’є — «Готель “Ямайка”». У романі яскраво проявляється захоплення дю Мор'є готичним романом. Похмурі пейзажі, будинок наповнений насильством та злочинами, таємничі незнайомці. На цьому тлі виступає сильна духом жінка, здатна мужньо перенести труднощі. На жаль, роман не перекладено українською.
«Легенда про Сонну Балку», Вашинґтон Ірвінґ
Це добре відоме читачам у всьому світі оповідання, в якому йдеться про долю Ікабода Крейна, забобонного вчителя, який шукає товариства юної Катріни Ван Тассел, однак зіштовхується з протистоянням місцевого розбишаки, який одного разу вирішує помститися Крейну, скориставшись місцевою легендою, що розповідає про містичного безголового вершника. Невеликий обсяг оповідання, однак, дарує щире задоволення читачам.
«Нічне кіно», Маріша Пессл
Роман у стилі нуар, у якому магія сплелася з життям — любовними історіями, журналістським розслідуванням, відчуттями та прагненнями людей. Головний герой — талановитий журналіст, який не вірить у містику. Та ось він потрапляє у вир неймовірних пригод — і вже не може заперечувати існування того самого потойбічного. Сюжет заплутаний, проте стежити за ним захопливо. І як інтригує кінцівка! Дочитаєш і думаєш собі: «Це правда чи містифікація Кордови?» Відчуття реальності описаних у романі подій додають скриншоти з сайтів. Поґуґли, може, і тобі вдасться зайти на «Чорну дошку»?.
